- гробниця
- і гробівниця Те саме, що дарохранильниця
Словник церковно-обрядової термінології. - Львів; Свічадо.. 2001.
гробниця
Смотреть что такое "гробниця" в других словарях:
гробниця — (нім. труна) Монументальна споруда на місці поховання. Ще у стародавні часи мали місце різні види Г. скромні могили, кам яні ящики , скельні поховання, мастаба, піраміди, надгробки, саркофаги, кургани, тумулуси, гурхани, тюрбе, мавзолеї у вигляді … Архітектура і монументальне мистецтво
гробниця — і, ж. Спеціальна споруда, де ховають тіло померлого … Український тлумачний словник
гробниця — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
піраміда — гробниця, усипальниця (фараонів); остриця, рогівниця, многогранник (геометрична фіґура); ставниця (для зброї); гора, купа (подушок) … Словник синонімів української мови
рака — гробниця з мощами святого … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
гробовище — а, с., рідко. 1) Те саме, що кладовище. 2) Те саме, що гробниця. 3) Яма, в яку кладуть померлого … Український тлумачний словник
мазар — у, ч. Місце, що його мусульмани вшановують як святе; здебільшого гробниця або могила зі зведеною над нею спорудою … Український тлумачний словник
мегаліт — у, ч. Стародавня споруда (пам ятник, гробниця тощо), складена з величезних каменів … Український тлумачний словник
рака — I и, ж. Велика кам яна гробниця для зберігання останків тих, кого християнська церква визнавала святими. II див. раком … Український тлумачний словник
саркофаг — а, ч. Оздоблена труна (звичайно кам яна), невелика гробниця, а також кам яний надгробок у вигляді труни (перев. у давніх народів) … Український тлумачний словник
